КРИ́ХІТКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до кри́хта 1-3. — Дуже ти хліба просив. Хоч шматочок, хоч крихітку, хоч півкрихітки (Тют., Вир, 1964, 229); Новий рік.. нові надії принесе.., а з ними, може, хоч невелику крихітку щастя (Мирний, IV, 1955, 287); Хлопець крихітку здригнувся, коли його обвіяв свіжий.. вітерець (Фр., III, 1950, 11).

◊ До [оста́нньої] кри́хітки — те саме, що До [оста́нньої] кри́хти (див. кри́хта). — Люто вдарив чоловік, і вужеві небораці до крихітки хвіст відсік (Фр., XI, 1952, 224); Ні (ані́, і) кри́хітки; Ні (і) на кри́хітку — те саме, що Ні (ані́, і) кри́хти; Ні (і) на кри́хту (див. кри́хта). [Маринка:] Сьогодні Маруся краще спала, а то ті дві ночі ані крихітки (Стар., Вибр., 1959, 406); Жахавсь я любові,— гадав, що кохання Нам працю спиняє. Аж бачу я, любко, що й крихітки правди У тому немає (Крим., Вибр., 1965, 65); Він [барометр] і на крихітку не хоче посунутись на сухеньке, хоч нам дуже потрібна година (Коцюб., II, 1955, 234); В її голосі не було ні крихітки попередньої пустотливості (Вільде, На порозі, 1955, 34).

2. перен., пестл. Про маленьку дитину, тварину або маля тварини. — Гу-гу-гу! Крихітко, комашечко! — ..припадає [мати] до своєї одиначки (Л. Янов., І, 1959, 282); Ти [дочка] у Києві — далеко, Ніжна крихітко мала (Мас., Сорок.., 1957, 115); Птаха, меншого за королика жовтоголового, ви не зустрінете на території нашої країни. Він — найменший. Живе ця крихітка у хвойних лісах Карпат (Наука… 8, 1966, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 352.