КРИСЛА́ТО, присл. Розлого, широко. Минаємо сад, Що віти розкинув крислато (С. Ол., Вибр., 1959, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 349.