КРИ́МКА, и, ж., заст. Кримська сіль. Несли [посли Енея].. Пиріг завдовжки із аршин, І солі кримки (Котл., І, 1952, 172); Не важко було по селах розвозити кримку і продавати панам кав’яр (Стельмах, Хліб.., 1959, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 347.