КРИ́ГА, и, ж. 1 . Те саме, що лід. Ставок під кригою в неволі І ополонка — воду брать… (Шевч., І, 1951, 42); Морозом тріскучим зціпило тебе, У кригу важку окувало (Фр., XIII, 1954, 173); Швидка течія невпинно мчала під кригою (Шиян, Баланда, 1957, 18); * Образно. Крига ніяковості була розтоплена привітною усмішкою гостя (Рибак, Час.., 1960, 842); * У порівн. Рогніда усміхнулася, але її усміх був справді холодний, наче крига. (Оп., Іду.., 1958, 161).

◊ Кри́га скре́сла: а) водоймища, річки тощо звільнилися від криги (весною); наступила весна. Скоро оце скресла крига, .. вже Катря веснянки заспівала (Вовчок, І, 1955, 182); б) почалося, настало щось довгоочікуване, сподіване. На спеціальному засіданні комісії з топоніміки й ономастики УРСР.. було ухвалено створити до 50-ї річниці Жовтневої революції довідник, який включатиме всі назви населених пунктів УРСР.. Це свідчить про те, що нарешті крига скресла (Літ. газ., 15.V 1961, 3); Кри́ги се́ред зими́ не ви́просиш у кого — про дуже скупу людину. В отих кугуток хутірських.. і криги серед зими не випросиш! (Гончар, II, 1959, 159); Кри́гою бра́тися (взя́тися) — замерзати, покриватися кригою (про водоймища, річки тощо). В потоці вода бралася кригою (Чорн., Визвол. земля, 1959, 197); Пече́ної кри́ги бажа́ти (забажа́ти, хоті́ти і т. ін.) — мати примхливе або неможливе для здійснення бажання.

2. Та саме, що крижи́на. Криги здорові пливуть звідусюди (Коцюб., І, 1955, 430); Бричку нашу треба було..з осторогою перевезти.. по кригах (Барв., Опов.., 1902, 27).

3. збірн. Битий лід скреслих водоймищ, річок і т. ін.; Крижини. І Нева Тихесенько кудась [кудись] несла Тоненьку кригу попід мостом (Шевч., II, 1963, 411); На річці скрегоче крига (Коцюб., II, 1955, 260); Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море (Довж., І, 1958, 173); Потовчена снарядами крихка крига треться об береги! (Гончар. III, 1959, 285).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 342.