КРИВОТЛУМА́ЧЕННЯ, я, с., рідко. Неправильне пояснення, міркування; перекручення. Високе патріотичне звучання «Слова» [поеми М. Рильського «Слово про рідну матір»] не давало ніяких підстав для кривотлумачення (Криж., М. Рильський, 1960, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 341.