КРИВОНО́ГИЙ, а, е.

1. Який має криві ноги. [1-й вартовий:] Жінки.. не вбережеш, .. будь ти хоч богом олімпським, мов кривоногий Гефест! (Л. Укр., II, 1951, 322); Раптом із саду маленьке кривоноге цуценя вибігло (Головко, І, 1957, 109); // у знач. ім. кривоно́гий, гого, ч.; кривоно́га, гої, ж. Про людину з такими ногами. Була тут [у пеклі] шляхта і міщани.. Були багаті і убогі. Прямі були і кривоногі (Котл., І, 1952, 138).

2. рідко. Те саме, що криви́й 5; кульгавий. Як на каліку кривоногого, іде він [дід] досить скоро і безпечно (Фр., VIII, 1952, 307).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 341.