КРЕСЛЯ́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до креслення, признач. для нього. Безконечні години просиджував [Денис] за креслярською дошкою (Сенч., На Бат. горі, 1960, 103); Креслярський інструмент; Креслярська майстерня.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 336.