КРЕ́ДЕНЕЦЬ, нця, ч., заст. Буфет для посуду. В кінці зали здіймався креденець, важкий і величезний, як вівтар (Тулуб, Людолови, І, 1957, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 331.