КРАСУ́ХА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що красу́ня 1. — В мене донечка красуха (Гл., Вибр., 1957, 287).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 329.