КРАСНОПІ́РКА, и, ж. Те саме, що червонопі́рка. Жабі з криком підхопила своє вудлище і, мов дитя, стрибонула до золотистої краснопірки, що плюскалась на траві… (Досв., Вибр., 1959, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 328.