КРА́ЛЯ, і, ж., розм.

1. Те саме, що красу́ня 1-2. Над Прутом у лузі не місяць зійшов. То хлопець до кралі-дівчини прийшов (Пісні та романси.., II, 1956, 165); — Чи ви бачили коли нашу сотниківну? — Як не бачить,— одказують брати,— бачили, на всю околицю краля (Стор., І, 1957, 39); За Лісовськими спустилася з підгір’я пишногруда сільська краля Ганна Лавренко в супроводі своїх дядьків — Оникія та Левонтія Сердюків, що в останній момент приєдналися до заробітчан (Гончар, Таврія.., 1957, 13).

2. заст. Королева (у 1, 3 знач.). Король і краля не знали, як шанувати Колумба (Сл. Гр.); * У порівн. Дивітесь, вийшла погуляти. Мов краля, пані молодая З двома маленькими дітьми (Шевч., II, 1953, 94).

3. Те саме, що да́ма 4. Чирвова краля.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 322.