КРАДІ́ЙКА, и, ж. Жін. до краді́й. Мабуть, думає [білочка], що ніхто й не помітив хитрощів маленької крадійки (Коп., Сон. ранок, 1951, 160).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 319.