КО́ЇТИСЯ, їться, недок. Робитися, чинитися, відбуватися (перев. про щось недобре). Кругом Пісок тільки й чутки, що про лихі вчинки.. — Мабуть, уже незабаром кінець віку… Недаром таке на світі коїться (Мирний, І, 1949, 326); Сусіди намагалися зазирнути через тин у подвір’я Василя Дем’яновича, дізнатися, що там коїться (Мокр., Сто.., 1961, 113); Якби Василь знав, що в ці роки коїлося в серці Лукії, то співанкою не прикладав би до жару вогню (Чорн., Пісні.., 1958, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 213.