КОШІ́ВОЧКА, и, ж., рідко. Зменш.-пестл. до коші́вка. — А ти чого, Маївочко, така весела йдеш? Повнісіньку кошівочку [грибів], напевно, нам несеш? (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 316.