КО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до коси́ти¹ 1. Здрастуй, сонячний килиме Ще не кошених трав! (Рильський, І, 1956, 149); На лугах іще трава не кошена, У полях красуються жита (Воронько, Тепло.., 1959, 150).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 316.