КОША́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що котя́чий 1. Ніч така темна, що й кошачого ока не побачиш (Кроп., V, 1959, 597).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 316.