КОЧІВНИ́Й, а, е. Те саме, що кочови́й. Кочівні племена; Кочівне шатро; Кочівні птахи.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 315.