КОРО́ЛЬ, я́, ч.

1. У деяких феодальних і буржуазних країнах — титул монарха, а також особа, що має цей титул. Було, шляхта, знай, ..День і ніч гуляє Та королем коверзує… (Шевч., І, 1951, 82); Ішов 1848 рік.. Загомоніли піддані проти своїх королів (Мирний, І, 1949, 231); Князі і королі — все кануло у воду. Неволі чорної нікому не вернуть (Рильський, III, 1961, 232).

2. чого, перен., розм. Про чоловіка, що відзначається особливою красою, вмінням тощо. Король балу; // також з означ. Про великого монополіста в якій-небудь галузі промисловості або торгівлі. Хоч корчились за океаном Гарматні й стальні королі,— Наш прапор над домом-титаном [Кремлем] Про мир провіщав всій землі (Бажан, Роки, 1957, 262).

3. Гральна карта, що зображує чоловічу постать із короною на голові. Бурлаки грали в карти, такі засмальцьовані, що на них ледве червоніли безталанні королі (Н.-Лев., II, 1956, 201); Ярина.. розкладає карти. [Ярина:] Бубновий король сумує за бубновою дамою (Корн., II, 1955, 109).

4. Головна фігура в шахах. Король, як і ферзь, може ходити в усякий бік — по вертикалі, горизонталі і діагоналі, але тільки на сусіднє поле (Перша книга шахіста, 1952, 27); — Справді, справді! — відгукнувся Коротков, дуже зайнятий поганим становищем свого короля.— Тобі мат! (Собко, Скеля.., 1961, 99).

5. Весняна танкова забава молоді. — Ну лиш у хрещика або в короля! Зчеплюються руками і мене вхоплять та й понесуться, регочучись, аж земля гуде (Вовчок, І, 1955, 60); [1-ша дівчина:] Розводьте огнище, скакать будем!.. [Декотра із дівчат:] Е, ні! Краще будем короля водити! (Вас., III, 1960, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 297.