КОРЕЛЯТИ́ВНИЙ, а, е, книжн. Який перебував у взаємній залежності, у взаємному зв’язку; співвідносний. Корелятивні зміни; Корелятивні поняття.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 287.