Про УКРЛІТ.ORG

копкий

КОПКИ́Й, а́, е́.

1. Який легко копати; пухкий (про землю).

2. розм. У якому грузнуть ноги; пухкий (про сніг). Шпортаючись драними чоботятами в копкому снігу, побігла [Христя] геть (Речм., Весн. грози, 1961, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 283.

вгору