КОПА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто копає, викопує що-небудь. Коли у копальника, який вертався з поля, прикажчики витрушували кілька бараболь, ..вели на псарню і віддавали псові і пану управителю на забаву (Вол., Дні.., 1958, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 279.