КОПА́ЛИНИ, лин, мн. (одн. копа́лина, и, ж.). Природні мінеральні утворення, які видобувають із надр землі. Вчені-геологи республіки.. відкривають нові поклади заліза, вугілля та інших копалин (Наука.., 3, 1958, 7).

∆ Кори́сні копа́лини — природні мінеральні утворення неорганічного та органічного походження (руда, вугілля, нафта тощо), які видобувають із надр землі й використовують у народному господарстві. В надрах землі залягають різноманітні корисні копалини, що мають велике значення для господарства. До них належать поклади палива — вугілля й нафти, руди різних металів, різні солі, а також будівельні матеріали — глина, пісок, вапняк (Фіз. геогр.., 6, 1957, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 278.