КОНЦЕРТИ́НО, невідм., с.

1. Музичний інструмент, що має вигляд шестигранної гармонії. Учасникам конкурсів з.. баяна, концертино, гармонії (у тому числі губної).. не повинно минути 82 років (Мист., 1, 1959, 45).

2. Віртуозний музичний твір типу концерту, але менший за обсягом і складністю.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 275.