КОНТРНА́СТУП, у, ч. Зустрічний наступ, що є відповіддю на наступ супротивника. Полк кинувся в контрнаступ (Довж., Зач. Десна, 1957, 139); Радянські війська відбили контрнаступ ворога й створили в районі Києва стратегічний плацдарм (Ком. Укр., 11, 1963, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 271.