КОНТРАКТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до контрактува́ти. За два роки поголів’я поповнилось контрактованим у населення району молодняком (Коз., Нові Потоки, 1948, 184).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 269.