Про УКРЛІТ.ORG

конторка

КОНТО́РКА, и, ж.

1. Зменш. до конто́ра. Він з’явився в точно визначений час до своєї конторки (Хор., Місто.., 1962, 109); Ми зустрілися з ним у бригадній конторці (Роб. газ., 5.VІ 1966, 3).

2. Високий письмовий стіл з похилою поверхнею й шухлядами, за яким працюють стоячи. На конторках, на полицях.. лежали цілі штуки усякої матерії (Н.-Лев., II, 1956, 44); Крім круглого стола.. та невеличкої конторки, тут не було меблів (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 181).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 269.

вгору