КОНТА́КТНИЙ, а, е, спец.

1. Стос. до контакту (у 1 знач.), пов’язаний з ним. Контактне зварювання.. є одним з найпродуктивніших методів з’єднання металів (Рад. Укр., 19. XI 1957, 2); // Який діє на підставі контакту. Високі якості мають контактні електрозварювальні машини (Наука.., 5, 1956, 37); // Признач. для контакту. На колії стояли темні трамвайні вагони. Поблискувало скло, чорніли вгорі контактні дуги і проводи, по яких вже не проходив струм (Перв., Дикий мед, 1963, 198); Контактна мережа.

2. Який впливає, діє внаслідок дотику, під час дотику. Контактні отрути можна застосовувати проти всіх комах у різних стадіях їх розвитку шляхом обприскування або обпилювання (Захист рослин.., 1952, 171); Препарати контактної дії.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 268.