КОНСЕКВЕ́НТНИЙ, а, е, книжн. Те саме, що послідо́вний. Одні естетики, консеквентні в своїй доктрині, сміло замикають очі на дійсні факти (Фр., XVI, 1955, 295); Будьмо консеквентними, не відділяймо слова від діла… (Коцюб., І, 1955, 170).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 263.