КОНДУ́КТОРКА, и, ж. Жін. до конду́ктор 1. У вагоні.. головний інженер знайшов.. кондукторку Катерину (Сенч., Опов., 1959, 150); — Центральна! — оголосила кондукторка. Дмитро вийшов з вагона (Автом., Щастя.., 1959, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 259.