КОНДИ́ТЕРСЬКИЙ, а, е.

1. Стос. до солодощів. Кондитерське виробництво; // Який виробляє солодощі. — В мене дядько на кондитерській фабриці працює — в нього хіба ж такі шоколадні торти? (Збан., Мор. чайка, 1959, 150); // Який торгує солодощами. Кондитерський відділ у крамниці.

Конди́терські ви́роби — цукерки, тістечка, торти тощо. [Романюк:] Кунжут.. дає.. цінне сім’я, яке іде в кондитерські вироби (Корн., II, 1955, 239).

2. у знач. ім. конди́терська, кої, ж. Крамниця, що торгує цукерками, тістечками, тортами тощо; цукерня. О. Артемій.. забіг в кондитерську за паляницями та.. тістечками, накупив ласощів (Н.-Лев., IV, 1956, 110); По дорозі зайшла [Ніна] до кондитерської, купила цукерок (Донч., V, 1957, 521).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 258.