КОМЕРЦІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Стос. до комерції, пов’язаний з нею; торговельний. Він надумався поширити свої комерційні справи виданням.. книжок (Вас., І, 1959, 346); — Нам відомо, що, спонукувані, без сумніву, комерційним інтересом, до .. Мічуріна вже приїхали або в усякому разі їдуть з-за кордону два визначні іноземці (Довж., І, 1958, 395); Комерційні операції; // Який займається комерцією. Роблю таку велику уступку через те, що я людина не комерційна (Коцюб., III, 1956, 231).

2. Стос. до вільної (без карточок) торгівлі за підвищеними цінами при картковій системі постачання. Під час.. скасування карткової системи було скасовано високі ціни комерційної торгівлі (Рад. Укр., 1. III 1949, 1); Комерційні ціни.

Комерці́йна гра, заст.— гра в карти, у якій виграш і програш залежать не тільки від випадку, а й від розрахунку; Комерці́йне учи́лище — у дореволюційній Росії — середній навчальний заклад, що мав торговельний ухил; Комерці́йний банк — у капіталістичних країнах — банк, що кредитує промислові та торговельні підприємства; Комерці́йний дире́ктор — заступник директора підприємства, що займається постачанням, збутом і т. ін.; Комерці́йний суд — у дореволюційній Росії — суд, що розглядав справи, пов’язані з торгівлею та векселями.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 244.