КОЛОБО́К, бка́, ч. Невеликий круглий хлібець. Дід і просить: — Бабусю! Спекла б ти колобок! — Та з чого ж я спечу, коли й борошна нема? (Укр.. казки, 1951, 57); * У порівн. Господиня стояла посеред сіней із плескатим віником. Кругла, як колобок (Гуц., Скупана.., 1965, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 227.