КОЛБУ́Д, у, ч. Скорочення: будинок колективіста. В колбуді наш четвертий клас Сьогодні ставив п’єсу (Мур., Широка дорога, 1950, 11); Коли Кандиба прийшов додому, Макар сидів біля столу і голився, збираючись до колбуду (Добр., Тече річка.., 1961, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 216.