КОЗА́ЧЕ́НЬКО, а, ч., нар.-поет. Пестл. до коза́к 1-5. Грає кобзар, виспівує, Вимовля словами, Як.. орда, ляхи Бились з козаками; ..Як ховали козаченька В зеленім байраці (Шевч., І, 1963, 41); Йшла дівчина з козаченьком, — Де те лихо в ката? Любо, мило молоденьким,— Справді голуб’ята (Граб., І, 1959, 255).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 210.