КОВБА́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм.

1. Качатися в ковбані (у 1 знач.). Ковбаняться свині в грязюці (Сл. Гр.); — А де ти тоді був? Ковбанився, як кнур, під лісами та під шинками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 434).

2. Борсатися в ковбані (у 2 знач.). Передні з лейтенантом уже ковбанилися під мостом, прориваючись на допомогу лівим бійцям саперів (Ле» Право.., 1957, 123).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 202.