КЛОЧЧА́СТИЙ, а, е. Схожий на жмутики клоччя (у 1 знач.). Ранком потяг вітер зі сходу, червоніло сонце, визираючи з-за клоччастих хмар (Ле, Наливайко, 1957, 324).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 189.