КЛИ́КАТИСЯ, кли́четься, недок., розм., рідко. Те саме, що назива́тися 1. — А ви ж думаєте, що у нас в школі як іначе [інакше] кличуться ученики [учні] межи собою? (Фр., VIII, 1952, 170).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 182.