КЛЕСА́ЧКА, и, ж. Шевське знаряддя для розгладжування швів. Якби в шевця не клесачка, швець пропав би, як собачка (Сл. Гр.); Паллант і сам був зла брехачка, Язик його тож не клесачка, В брехні Енею не вступив (Котл., І, 1952, 250).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 181.