КЛЕПА́ЧКА, и, ж.

1. рідко. Те саме, що калата́ло. Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує тільки у клепачку десь, ходячи по економії, сторож (Вас., II, 1959, 65).

2. діал. Мантачка.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 180.