КЛЕ́МА, и, ж., спец. Затискач для з’єднування електричних проводів з машиною, приладом і т. ін. Перед ним невеличкий ящичок з двома ручками, з клемами, гніздами для навушників (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 105); Він прив’язав себе до металевої перекладини, щоб звільнити руки, і заходився приладнувати дріт до клем патрона (Зар., Світло, 1961, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 179.