КЛЕЙОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до клей 1. Клейове виробництво; // Вигот. на клеї або з використанням клею. Збудовано [на комбінаті «Донецькжитлобуд» ] напівавтоматизований цех клейових і олійних фарб (Роб. газ., 29.I 1964, 2); Клейові кільця використовуються для захисту плодових дерев від різних шкідників (Захист рослин.., 1952, 153); // Який містить у собі клей. Вводячи до складу добрив клейові смоли або сухі прес-порошки разом з полімером.., можна одержати гранули (Наука.., 10, 1960, 29); // Який грунтується на застосуванні клею. Успіхи хімії сприяють розвиткові й такої галузі текстильної промисловості, як виробництво нетканих матеріалів клейовим способом (Наука.., 1, 1964, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 178.