Про УКРЛІТ.ORG

клацнути

КЛА́ЦНУТИ, ну, неш, док., чим і без додатка. Однокр. до кла́цати. Вовк клацнув зубами і блимнув очима (Коцюб., І, 1955, 366); Він клацнув закаблуками і обернувся до нас (Смолич, І, 1947, 292); // безос. В репродукторі тихо зашаруділо, потім клацнуло (Ткач, Плем’я.., 1961, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 177.

вгору