КЛАД, у, ч., розм., рідко. Те саме, що скарб. Там, певне, є клад заритий (Мирний, І, 1954, 248).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 172.