Про УКРЛІТ.ORG

клавіш

КЛА́ВІШ, а, ч.

1. Пластинка в музичному інструменті (фортепіано, баяні тощо), ударяючи по якій викликають звук. Гануш.. проворно одчинив кришку форте-п’яна, сів і вдарив міцно по клавішах (Н.-Лев., III, 1956, 218); Грала [дівчина] енергічно, але не різко, білі тонкі ручки легко і зграбно торкали клавіші (Л. Укр., III, 1952, 585); Хтось на клавіші душу тривожну виливає сльозами вночі (Сос., II, 1958, 106).

2. Наконечник важільця в різних механізмах (у друкарській машинці, телеграфному апараті тощо), на який натискають пальцями рук, щоб надати їм руху. Стомилася [друкарка], бо спустила руки з клавішів (Головко, II, 1957, 170).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 172.

вгору