КЛАВЕСИ́Н, а, ч. Старовинний клавішно-струнний щипковий музичний інструмент, зовні схожий на фортепіано. Уже в чотири роки Моцарт грає на клавесині (Мист., 1, 1956, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 172.