КИТОБІ́ЙНИЙ, а, е. Пов’язаний з полюванням на китів. Вважають, що регулярний китобійний промисел першими налагодили баски — представники народності, яка здавна населяє Піренейський півострів (Наука.., 3, 1958, 57); // Признач. для такого полювання. Наш пароплав був не просто китобійне судно, а ціла фабрика (Мур., Бук. повість, 1951, 42); Китобійне знаряддя.

Китобі́йна ба́за див. ба́за.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 156.