КИСЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш. до кисли́ця. Почала рости в лісовій гущавині дика кисличка (Ів., Опов., 1949, 172); — Ходім же тепер укупі додому та в перекупки купим кисличок (Кв.-Осн., II, 1956, 36).

◊ Діста́неться (діста́лося, бу́де) на кисли́чки див. дістава́тися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 153.