КИПАРИ́СОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до кипари́с. Продуктивність кипарисових насаджень висока (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 61); // Зробл. з кипариса. Він довго блукав по селах на Україні, продавав кипарисові хрестики (Н.-Лев., III, 1956, 363); Кипарисові меблі; // Обсаджений кипарисами. Ми йшли кипарисовою стежкою вниз по вулиці (Л. Укр., III, 1952, 604); Кипарисова алея.

2. у знач. ім. кипари́сові, вих, мн. Назва родини рослин, до якої належать кипарис, ялівець і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 150.