КИЛИМА́РНИК, а, ч., рідко. Те саме, що килима́р. Кадри висококваліфікованих майстрів-килимарників готуються на Україні в ряді навчальних закладів (Нар. тв. та етн., 1, 1959, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 149.