КИБА́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до киба́лка. Он глянь на поріг, діво, несуть твоє діло: чіпчичок, кибалочку на твою головочку (Сл. Гр.); Кожній [дівці] хочеться, щоб їй дружки.. весільних пісень проспівали, ..щоб розплели їй косу, наділи «кибалочку», та все з піснями (Григ., Вибр., 1959, 106).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 145.